Back in USSR: що змінить та які наслідки матиме регулювання цін на пальне
Офіс президента Володимира Зеленського не полишає спроб "поставити в рамки" учасників ринку нафтопродуктів.
На думку влади, ухвалена напередодні ініціатива щодо запровадження тимчасового регулювання цін на дизпаливо та бензини приборкає апетити мереж АЗС та не дозволить останнім заробляти надприбутки в період пандемії.
Учасники ринку мають протилежне бачення. Вони вважають, що ініціатива влади є неприйнятною та призведе до деградації галузі, закриття АЗС, зниження доходів бюджету та посилить позиції тіньовиків.
Перші дзвіночки з’явилися вже на вихідних: через обмеження мережі WOG та ОККО тимчасово припинили реалізацію преміального пального.
То навіщо уряд взявся регулювати вартість пального та якими можуть бути наслідки для ринку?
Що з цінами на АЗС
Після обрання Володимира Зеленського президентом наради з учасниками паливного ринку щодо завищених цін на нафтопродукти набули регулярного характеру.
"Ми звертаємося до вас з пропозицією більш активно відреагувати на зміцнення курсу і відповідно зменшити ціну на бензин. Не надати знижки, а (знизити ціну) на табло", - казав в грудні 2019 року Зеленський на одній з таких нарад.
Активізував цей процес ще прем’єр Олексій Гончарук, який одразу після звернення Зеленського взамін на зниження цін на стелах АЗС пообіцяв повністю знищити нелегальний сегмент ринку. За два тижні тодішній прем'єр прозвітував про закриття 377 нелегальних станцій.
Зараз можна констатувати: попри помітний прогрес в цьому напрямку, глобально впоратися з підпільними АЗС не вдалося.
Ренесанс нелегалів: чому влада Зеленського не впоралася з підпільними АЗС
Попри регулярні звіти силовиків про сотні закритих АЗС та тони заарештованого пального, учасники ринку не припиняють скаржитися на роботу нелегалів.
Останні, як і раніше, спотворюють конкуренцію на ринку, через що державний бюджет щороку втрачає десятки мільярдів гривень надходжень, кажуть власники мереж.
На фоні млявої боротьби з "підпарканниками", світові ціни на нафту на світових ринках з кінця минулого року невпинно зростають.
Так, з жовтня минулого року вартість нафти марки Brent зросла майже вдвічі: з 38 доларів до 68 доларів за барель станом на середину травня. Це підтягнуло вгору і ціни на нафтопродукти в Україні. Тільки з початку року ціни на дизпаливо зросли в середньому на 4 гривні за літр.
Паралельним курсом рухалася і вартість бензинів. Так, з 24,16 грн за літр у січні середня вартість бензину А-92 зросла до 28,4 грн.
Таку ж динаміку демонстрував і "дев’яносто п’ятий", середня вартість якого на 13 травня сягнула позначки в 30 грн за літр.
Щодо преміального бензину марки А-95+, то його ціна з початку року зросла з 26,79 грн за літр до 31,17 грн за літр.
Попри об’єктивні причини зростання цін, влада вирішила втрутитися в ситуація та обмежити вартість пального. Перша спроба відбулася на початку минулого місяця.
Від меморандумів до ручного регулювання
Консультації представників уряду та нафтотрейдерів на початку квітня закінчилися підписанням меморандуму, виконання якого зобов'язувало перших активізувати боротьбу з нелегальними АЗС, а других - знизити ціни на пальне. Однак діяла ця домовленість тільки протягом квітня.
Паливні домовленості уряду та нафтотрейдерів: ціни знизились, але лише до травня
Як і прогнозувала ЕП? з початку травня ціни на нафтопродукти знову пішли вгору, відігравши попереднє падіння. Вартість преміального бензину знову перетнула позначку в 30 гривень за літр.
Тому одразу після травневих свят влада вирішила діяти. 11 травня Кабінет міністрів відніс дизпаливо та бензини А-92 і А-95 до переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість.
Цим рішенням уряд зобов’язав всі мережі АЗС за 20 днів попереджати про збільшення вартості нафтопродуктів на 1% і більше.
А вже 14 травня Кабмін вніс зміни до постанови, якими в Україні фактично запроваджено державне регулювання цін на ринку нафтопродуктів.
Що передбачає урядовий документ? На період дії карантину, який діє ще з березня 2020 року, мережі АЗС зможуть встановлювати обмежену націнку на свої основні товари: не більше 7 грн для дизпалива та 5 грн для бензину.
Від чого буде відштовхуватись ціна, до якої АЗС зможуть додавати суму у встановлених урядом лімітах?
Середню вартість нафтопродуктів буде розраховувати НАК "Нафтогаз України" на основі європейських котирувань, з урахуванням акцизу (13,44%) та ПДВ (20%).
Свої розрахунки НАК надаватиме Мінекономрозвитку не пізніше 3 числа кожного місяця, а міністерство - публікувати середні ціни одного літра дизпалива і бензину до 5 числа.
Міністр економіки Ігор Петрашко вже назвав ініціативу "вимушеним і тимчасовим заходом на період дії карантину".
"Це відповідь на необґрунтоване зростання цін на паливо в мережах АЗС. Граничний розмір торговельної надбавки унеможливить маніпуляції цінами, стабілізує ринок і введе прозорий механізм ціноутворення", - впевнений Петрашко.
Утім погоджуються з міністром далеко не всі.
Наслідки для ринку
Учасники ринку та профільні експерти вважають, що з точки зору ціноутворення рішення уряду практично ніяк не змінить ситуацію.
За словами керівника Консалтингової групи А-95 Сергія Куюна, ретроспективний аналіз свідчить, що в січні-квітні 2021 року 86% працюючих в Україні АЗС відповідали встановленим урядом вимогам щодо закладеної у вартості пального націнки.
"Решта 14% автозаправних станцій загальною кількістю близько 1000 одиниць припадають на 4 мережі: OKKO, WOG, Socar і Shell, які були вище розрахункового рівня Мінекономрозвитку по бензину А-95 на 0,6-2,4 гривень на літрі, по дизпаливу - на 0,8-2,5 гривень на літрі", - каже експерт.
"Важлива деталь: лише 10-12% клієнтів купують паливо за ціною стели, тоді як інші користуються картами лояльності, що дають знижки 2-3-4 гривні на літрі. Фактично ціни продажу в цих мережах на 90% відповідали граничному рівню. Відповідно, навіщо воно потрібне і які завдання вирішить це регулювання, абсолютно незрозуміло", - додає Куюн.
"Прописані в проєкті постанови цифри "підріжуть крила" зеленим заправкам (ОККО та WOG. - ЕП), оскільки тільки у них така "роздута" маржа. Але і це вони переживуть за рахунок зменшення маркетингу", - погоджується власник мережі Prime Дмитро Леушкін.
За два дні після ухваленого урядом рішення мережі автозаправних комплексів WOG та ОККО повідомили про припинення реалізації преміального пального.
"З 15 травня, в зв'язку з введенням державного регулювання цін на паливо на АЗК ОККО, тимчасово припинена реалізація PULLS 95 і PULLS Diesel. Це пов'язано з тим, що продаж палива цих марок за ціною, встановленою Кабінетом міністрів на травень, є збитковою для мережі", - йдеться в повідомленні ОККО.
"У зв'язку з оприлюдненням постанови Кабміну, яке передбачає введення тимчасового державного регулювання цін на паливо, ми змушені припинити реалізацію преміального палива 95 Mustang і ДТ+ Mustang", - йдеться в повідомленні WOG.
Хто виграє від введення державного регулювання цін на пальне? Як не дивно, але вигоди від рішення можуть отримати "тіньові оператори".
За словами директора спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева, рішення уряду створить додаткові конкурентні переваги всім, хто виробляє та продає нафтопродукти без сплати податкових зборів.
"Будь-які обмеження стимулюють зростання тіньового ринку, будь то алкоголь, тютюн або паливо. В результаті втрати бюджету від махінацій на ринку нафтопродуктів, які до 14 травня оцінювалися в 22 мільярди гривень, ймовірно, будуть ще більшими", - погоджується Куюн.
Проти регулювання відкрито вже виступили Європейська бізнес асоціація та "Нафтогазова асоціація України" (об’єднує найбільші мережі АЗС, її учасниками є OKKO, WOG, Shell, Socar, KLO. - ЕП).
На думку учасників асоціації, постанова порушує принципи конкуренції на ринку, суперечить євроінтеграційним процесам та створює передумови для посилення позицій нелегалів.
Якими можуть бути наслідки такого рішення? Учасники ринку окреслили 5 потенційних загроз.
1. Закриття АЗС, що знизить конкуренцію та доступність палива для споживачів.
2. Зменшення доходів бюджету через збитки та зниження надходжень податків.
3. Недоінвестування, що призведе до потенційних проблем безпеки або шкоди навколишнього середовища.
4. Деградація галузі через відсутність довіри інвесторів та нездатність виправдати інвестиції.
5. Негативний сигнал для міжнародних інвесторів про абсолютну не прогнозованість регуляторної політики країни.
"У представників влади немає ресурсів, досвіду і розуміння того, як визначати ціни, як їх усереднювати, яка їхня структура. Як все це буде реалізовуватися? Абсолютно спрощене розуміння ситуації у нашої влади", - підсумував Рябцев.
Фото на головній: ua.depositphotos.com
По материалам: http://www.epravda.com.ua/publications/2021/05/17/673918/